-
1 высоко носить голову
= гордо носить голову башны югары тоту (үзен горур тоту) -
2 высоко носить голову
В это время в комнату вошёл, как всегда высоко неся голову..., Игнатий Никифорович. (Л. Толстой, Воскресение) — At that moment Ignaty Nikiforovich came into the room, his head held high as usual.
Русско-английский фразеологический словарь > высоко носить голову
-
3 гордо носить голову
-
4 носить
несов.1) ( кого-что) йөртү, күтәреп йөртү2) ташу3) ( кого-что) разг. ( о беременной) күтәрү4) ( что) кию, киеп йөрү, йөртү; (медали, украшения и т. п.) тагу, тагып йөртү5) (о волосах, бороде, усах) йөртү6) ( что) йөрү, йөртү7) булу, бару•- носить на руках
- высоко носить голову
- гордо носить голову -
5 носить
ношу, носишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. ношенный-шен, -а, -оρ.δ.μ.1. βλ. нести (1 σημ.).2. είμαι έγγυα.3. φέρω, φορώ•носить оччки φορώ ματαγυάλια•
носить траур; носить чрное πενθώ, φέρω πένθος, πενθοφορώ, μαυροφορώ•
кольцо φέρω φαχτυλίδι.
|| έχω•носить бороду φέρω γένια (γενειάδα)•
носить усы έχω μουστάκια•
бакенбарды φέρω φαβορίτες.
4. ονομάζομαι•носить фамилию мужа φέρω το επώνυμο του συζύγου.
|| (για βαθμό, τίτλο κ.τ.τ.)• κατέχω•он -ит звание генерала αυτός φέρει το βαθμό του στρατηγού.
5. ασθμαίνω, πνευστιώ, κοντανασαίνω.6. χαρακτηρίζομαι μαρτυρώ• έχω τη μορφή.εκφρ.способный носить оружие – ικανός να φέρει όπλο (μάχιμος)•высоко (гордо) носить голову – βλ. στο ρ. нести• носить на руких кого κρατώ στα χέρια κάποιον (προσέχω πάρα πολύ)•едва (ле, насилу – κ.τ.τ.) ноги -сит μόλις (και μετά βίας) σέρνει τα πόδια του.1. βλ. нестись (1 σημ.).2. φοριέμαι.3. τραβιέμαι, ασχολούμαι πολύ, καταγίνομαι.4. μεταφέρομαι, μετακομίζομαι, κουβαλιέμαι. -
6 носить
несов.1. см. нести2. что пӯшидан, гирифта гаштан; носить воённую форму либоси ҳарбӣ пӯшида гаштан; носить траур азо доштан, азодор будан; носить очки айнак гирифтан (о бороде, усах и т. п.) мондан, доштан; она носит длинные волосы вай мӯи дароз дорад; он не носит усов вай мӯйлаб намемонад // (всегда иметь при себе) гирифта (овехта) гаштан; носить револьвер таппонча овехта гаштан3. что гирифтан, доштан; она носит фамилию мужа вай фамилияи шавҳарашро гирифтааст; это растение носит странное название ин растанӣ номи аҷоиб дорад4. что доштан, доро будан; носить на себе отпечаток чего-л. осори чизе доштан5. кого разг. ҳомила (бордор, дучон) будан носить воду решетом бо ғалбер об кашондан, ҷавз дар гунбад ниҳодан; носить на руках кого 1) болаи даст бардошта гаштан 2) эрка кардан; носить оружие ба кор фармудани яроқ қобилият доштан; высоко (гордо) носить голову сарбаланд будан; едва (еле) ноги носят кого хеле монда аст; как [только] его земля носит заминро ҳаром карда мегардад; чёрт (нелёгкая) носит кого где прост. кимкуҷоҳо давида гаштааст; собака лает, ветер носит посл. абрро бонги саг зиён накунад; саг меҷакад, корвон мегузарад -
7 голова
-
8 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́
См. также в других словарях:
высоко носить голову — высоко нести/ голову; Высоко (гордо) носи/ть голову; высоко (гордо) нести/ голову, см. нести … Словарь многих выражений
носить — ношу/, но/сишь; но/шенный; шен, а, о; нсв. см. тж. носиться, нашивать, ношение, носка, ношеный кого что 1) … Словарь многих выражений
высоко — выс око и высок о нареч. 184 см. Приложение II высоко/ держать или высоко/ носить голову (книжн. обладать чувством собственного достоинства); с высоко/ поднятой головой (книжн. не роняя чести); высок … Словарь ударений русского языка
носить — ношу, носишь; ношенный; шен, а, о; нсв. кого что. 1. = Нести (1 2, 12 зн.), но обозначает действие повторяющееся, совершающееся в разных направлениях или в разное время. Он всегда носит с собой портфель. Н. передачи в больницу. Такую работу мне… … Энциклопедический словарь
носи́ть — ношу, носишь; прич. страд. прош. ношенный, шен, а, о; несов., перех. 1. То же, что нести (в 1, 2 и 12 знач.), с той разницей, что носить обозначает действие, повторяющееся, совершающееся в разных направлениях или в разное время. Пожалуйста,… … Малый академический словарь
Семейство лошадиные — Лошади отличаются средней величиной, прекрасным сложением, относительно сильными конечностями и худощавой вытянутой головой, имеющей большие, живые глаза, заостренные подвижные уши средней величины и широко открытые ноздри. Шея толстая, с … Жизнь животных
Семейство полорогие — (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов. Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… … Жизнь животных
Семейство кошачьи — (Felidae)* * Кошачьи действительно, как пишет Брем, представляют собой самый совершенный тип хищников иными словами наиболее специализированные представители отряда. Семейство включает 36 видов, группируемых в 10 12 родов (хотя разные… … Жизнь животных
ГОЛОВА — Адамова голова (глава). 1. Жарг. угол., Алт. Шутл. ирон. Череп, изображение черепа. БСРЖ, 131; Ф 1, 116; БТС, 29; СРГА 1,19. 2. Костром. Шутл. О человеке с большой головой. СРНГ 1, 206. 3. Жарг. угол. Шутл. О лысом человеке. ББИ,17. 4. Арх., Дон … Большой словарь русских поговорок
гордость — ▲ сознание (чего) ↑ свой, значение (для чего) гордость сознание собственной значимости; удовлетворенность своими достижениями. распирать от гордости. гордый. горделивый. высоко носить [нести. держать] голову. ходить с высоко поднятой [вздернутой] … Идеографический словарь русского языка
Семейство ястребиные — Птицы, принадлежащие к этому семейству, характеризуются совершенно оперенными плюснами, достигающими длины среднего пальца, кругловатыми или яйцевидными, почти вертикально расположенными в восковице ноздрями и хвостом, равным половине… … Жизнь животных
